Сіленков Борис Віталійович

Голова Херсонської обласної державної адміністрації

 

Шановні добродії, друзі!

 

З великим задоволенням вітаю всіх читачів та учасників альманаху «Діловий імідж України. Здобутки. Досвід. Визнання».

 

Мені приємно на сторінках цього видання розказати про Херсонську область, її визначні колективи та яскравих особистостей трудового сьогодення.

 

Пропоную вам познайомитися з унікальним краєм, розташованим у нижній частині великого Дніпра. Херсонщина володіє потужним агротехнічним та промисловим потенціалом. Провідну роль у формуванні виробничої структури області відіграє сільськогосподарське виробництво, у промисловості основу становлять судноремонт, судно- та машинобудування, у тому числі наукоємні електротехнічна і приладобудівна галузі, паливно-енергетичне виробництво, а також скляна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка і харчова промисловості.

 

Розташована на перехресті шляхів, якими протягом віків пройшло чимало племен, що згодом утворили народи на теренах нинішніх Західної Європи і Південної Азії, область привертає увагу любителів давнини своїм багатим історичним минулим, туристів – рекреаційними зонами – заповідниками та курортами.

 

Вдале географічне розташування, розвинута мережа комунікацій дасть змогу області налагоджувати ділове співробітництво з усіма, хто виявляє бажання.

 

Активно і творчо Таврійський край своєю щоденною працею збагачують і примножують аграрії, механізатори і виноградарі, судно- і машинобудівники, цілий ряд колективів. Сьогодні ми називаємо і вважаємо героями тих, хто за нинішніх умов демонструє свою енергію, ініціативу, підприємливість, уміння ефективно і якісно працювати. Олімп трудової еліти краю належить насамперед тим, хто живе турботою про людей і підприємства, вболіває за їхнє майбутнє.

 

З повагою

 

Борис Сіленков      

 

Оглядовий нарис

 

Природа щедро наділила Херсонщину. За своїми природними та кліматичними умовами херсонська земля належить до найблагодатніших територій світу. Багаті й надра Херсонщини, зокрема на цементні та цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.

 

На півдні область межує з Автономною Республікою Крим, на сході з Запорізькою, на північному заході – з Миколаївською, на півночі – з Дніпропетровською областями України. З півночі на південь Херсонщину перетинає славетний Дніпро. Спокійна течія древнього Славути, його мальовничі заплави підкреслюють красу і неповторність цього краю. Проте, крім краси, це ще й великі можливості для розвитку судноплавства та торговельних зв'язків з усім світом.

Херсонська область омивається Чорним та Азовським морями, а також озером Сивашем. Уздовж морського узбережжя (а це більш як двісті кілометрів) тягнуться низькі піщані острови, півострови і коси, найбільші з яких Джарилгач, півострів Ягорлицький Кут, коси Тендрівська, Арабатська Стрілка, Кінбурнська. За кількістю сонячних днів Херсонщина не поступається Криму.

 

Область має всі дані для інтенсивного розвитку туристичної галузі. Острів Джарилгач – найбільший безлюдний острів у Центральній Європі. Приваблює туристів чудовий піщаний пляж завдовжки майже п'ятдесят кілометрів, сонце, світло, надзвичайно чисте море, дельфіни. Кінбурнська коса – це справжній загублений світ у центрі Європи. Тут практично немає жодних прикмет цивілізації. Це рай для екотуристів та мисливців. Не менш привабливим є Дніпро-Бузький лиман, у водах якого так багато риби. До того ж Херсонська область є визнаною оздоровницею для дітей та дорослих. Повітря Херсонщини насичене ароматами степових трав, квітучих садів, солоними морськими бризами, наповненими іонами брому та йоду.

 

Перлиною степового краю є біосферний заповідник імені Ф.Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова». Первозданний шматочок стародавнього, як сама вічність, степу залишився на площі 11 054 гектари. Екзотична флора і фауна заповідника представлені 3800 видами, велика частина яких завезена з Південної Америки, Африки та Азії.

 

Херсонська область має потужну високорозвинену багатогалузеву промисловість: харчову та переробну, машинобудування, хімічну та нафтохімічну, целюлозно-паперову та поліграфічну, легку, металургію та оброблення металу, виробництво продуктів нафтопереробки, деревини та виробів з деревини, інших неметалевих мінеральних виробів тощо. Одним із пріоритетних напрямів розвитку промисловості є підвищення конкурентоспроможності підприємств області та продукції, яку вони виготовляють. Провідну роль у залученні прямих іноземних інвестицій у промисловий комплекс відіграє харчова та переробна промисловість.

 

Одним з найстаріших підприємств Херсонщини є ВАТ «Херсонські комбайни». Підприємство розпочало свою діяльність у 1887 році з випуску ручних плугів, борін та сіялок. Кукурудзозбиральна техніка, яку сьогодні випускають херсонські комбайнобудівники, успішно працює на чотирьох континентах світу. Освоєно серійне виробництво першого в Україні зернозбирального самохідного комбайна КЗС-9-1 «Славутич», кукурудзозбирального комбайна «Херсонець-200», дощувальних установок тощо.

 

ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» – це одна з найбільших в Україні та СНД виробнича та інжинірингова компанія з проектування, виготовлення, комплексного постачання і сервісного обслуговування надійного та сучасного електрозварювального обладнання. Підприємство випускає більш як 60 різних видів зварювальної техніки. Особливим попитом користуються стаціонарні та підвісні рейкозварювальні та трубозварювальні машини, які за багатьма параметрами перевершують кращі зарубіжні аналоги, успішно експлуатуються на підприємствах 76 країн світу.

 

Високоякісні товари народного споживання виробляє ЗАТ «Красень» – сучасне спеціалізоване підприємство легкої промисловості. Воно спеціалізується на пошитті верхнього одягу: костюмів, піджаків, штанів чоловічих і жіночих з вовняних та напіввовняних тканин. Основним ринком збуту продукції підприємства є Україна (Київ, Миколаїв, Харків, Дніпропетровськ, Нікополь та інші міста). Колектив підприємства повсякчас впроваджує нові технології пошиття одягу, розробляє нові сучасні моделі, закуповує тканини нових структур та кольорів.

 

Нині на провідних промислових підприємствах області, зокрема на ВАТ «Херсонський електромашинобудівний завод», ТОВ «Механічний завод», ВАТ «Завод «Укргідромех», ПБП «Промбізнес-Авто», ЗАТ «Завод електричних машин», ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія», ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», ТОВ «Автоскладальний завод «Анто-Рус», функціонує система якості, сертифікована за міжнародними стандартами.

 

Важливо, що Херсонщина має потужну транспортну систему: залізничну, морську, річкову, автомобільну та авіаційну. Тут формуються потужні транспортні потоки країн Близького Сходу та Балкан у напрямку Маріуполя, Новоазовська, а також через чорноморські порти до Росії, країн Закавказзя та Сходу.

 

Визначальне місце у формуванні виробничої структури області належить також сільськогосподарському виробництву. Кращими в аграрному комплексі області є ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія», агрофірма «Радгосп «Білозерський» та інші.

 

Споживчий ринок Херсонщини характеризується як стабільний та достатньо насичений товарами народного споживання. Попит населення на товари народного споживання задовольняють більш як дев'ять тисяч об'єктів роздрібної торгівлі усіх форм власності. Важливо, що кількість їх щороку зростає. Прикметною рисою сьогодення є розширення мережі сучасних супермаркетів. Успішно працюють у цьому напрямі, конкуруючи між собою на внутрішньому ринку, ТОВ «Торговий дім «Сіті Продукт» (супермаркет «Альф»), ЗАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97» (мережа супермаркетів «Оскар») і мережа магазинів ТОВ «Струмок» та МКП «Прозерпіна». На цих підприємствах зосереджено широкий асортимент продовольчих товарів, переважна більшість яких – продукція вітчизняних товаровиробників. Приваблюють покупців помірні ціни, швидкість та висока культура обслуговування. Популярні серед покупців також магазини з продажу складної побутової техніки: «Фокстрот», «Світ побутової техніки» та «АБВ-техніка». З метою збільшення обсягів реалізації товарів місцевих товаровиробників, налагодження стабільних міжгосподарських зв'язків, розширення ринку збуту товарів та пожвавлення торговельного процесу в містах та районах області запроваджено регулярне проведення виставок-ярмарків, виставок-продажів споживчих товарів вітчизняних і місцевих товаровиробників. Завдяки проведенню цих та інших заходів з підтримання вітчизняних товаровиробників в області успішно здійснюється переорієнтація торговельної галузі на реалізацію їх продукції, внаслідок чого підприємства організованої торгівлі мають вагому частку товарів вітчизняних товаровиробників – 74,8%, у тому числі з продовольчих товарів – 95,4%, непродовольчих – 65,8%. Це красномовно свідчить про суттєве підвищення якості української продукціїї.

 

Шляхами збільшення реалізації товарів місцевого виробництва в торговельній мережі області є подальший розвиток фірмової торгівлі та ефективне її використання, розширення асортименту продукції, що виготовляється, та поліпшення її якості. В області працює більш як 300 об'єктів фірмової торгівлі. Найбільше уваги розвитку фірмової мережі надають АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика», ВАТ «Херсонський хлібокомбінат», сільськогосподарська фірма «Прогрес», ЗАТ «Молочний завод «Родич» та МПП «Таврія».

 

Важливе місце у сфері торгівлі належить продовольчим та речовим ринкам. На сьогодні вони набули статусу великих об'єктів торгівлі. В області діє майже 70 ринків з продажу споживчих товарів, офіційно зареєстрованих місцевими органами влади і розташованих в спеціально відведених місцях, на яких зосереджено понад 28 тисяч торговельних місць.

 

Метою діяльності виконавчих органів влади області є створення сприятливого середовища та клімату для розвитку інноваційної стратегії у регіоні та досягнення позитивних зрушень з таких важливих соціально-економічних питань, як розвиток малого та середнього підприємництва.

 

Активізація економічної діяльності, підвищення розмірів трудових пенсій і заробітної плати як у бюджетній, так і позабюджетній сферах позитивно вплинули на підвищення грошових доходів населення. Зберігається стала тенденція до зростання народжуваності. Усе це дає підстави з оптимізмом дивитися в майбутнє.